Історія та символи гімназії

 Йшов 1913 рік. Крім існуючих Успенської, Марії Магдалинівської, Юріївської, Преображенської відкривається кладбищенська церковно – парафіяльна початкова школа №3. Розміщувалася в приміщенні сучасної податкової інспекції. 

 У роки першої світової і громадянської воєн школа працювала періодично. Після закінчення воєнних лихоліть і встановлення на Кобеляччині радянської влади у школу пішли діти. Нова влада відокремила навчальні заклади від церкви і встановила загальнообов’язкове  і рівноправне навчання як хлопчиків, так і дівчаток. Викладання велося рідною українською мовою.

       Школа квітла, дзвеніла дитячими голосами.

       Та 22 червня 1941 року мирне життя людей порушила страшна звістка про віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Разом з усім населенням країни жителі Кобеляк стали на захист Батьківщини.

Під час німецької окупації початкова школа № 3 не існувала.

       Та  недовго німецькі орди  топтали нашу землю. 25 вересня 1943 року було звільнено місто і район. Поступово відновлюється життя знівеченого краю. І вже в 1945 – 46 рр. працювали всі довоєнні школи.

                 По вулиці Фрунзе, 10 і у звичайному  будинку була відкрита початкова школа №3. В ній проводили навчання вчителі Захараш Раїса Василівна, Колісник Вікторія Антонівна, Паліївець Галина Василівна, Свірідова Антоніна Іванівна, Бажан Степанида Григорівна. 

Не вистачало парт, класні кімнати були перевантажені, писали між рядками газет та старих книжок. Доводилося олівець ділити між 2 – 3 учнями. Погано одягнуті, голодні й босі, але з великим бажанням вчитися. Але ні вчителі, ні учні, ні батьки не здавались, бо знали, що відбудовувати знищене ворогом – їм, загоювати нанесені рани, будувати нове життя – тільки їм! Не дивлячись на труднощі у післявоєнні роки школи розширялися.

       В 1949 – 50 рр. по вул. Комсомольській, 17 в житловому приміщенні відкривається семирічна школа №3, початкова школа по вул. Фрунзе стає її філіалом. Першим директором призначають Чефранова Олександра Михайловича, заступником директора Романову Людмилу Василівну.

       Яким був він, перший післявоєнний директор? Виходець із дворянської сім'ї, з поведінкою і манерами аристократа, надзвичайно освічений, закінчив університет, адже вивчав класичні мови, захоплювався вокалом, виявляв неабиякі здібності і талант в усіх галузях знань. Він – символ духовності, національної ментальності. Старші віком люди пам’ятають на сцені чудові виступи тріо у складі Олександра Чефранова, Леоніда Беззуба, Антона Рибалка.

       Галантною, граціозною, величною, вишукано одягненою пам’ятають учителі і учні дружину Олександра Михайловича, Олену Григорівну Чефранову, учительку української мови. Вона користувалась справжнім авторитетом в оточуючих, її любили за щирість, доброту, доброзичливість. Випускниця Інституту «благородных девиц», полонила всіх тактовністю і коректністю. Говорила чистою українською мовою. В роботі, житті вони були прикладом високої інтелігентності, моральної чистоти. Всі троє їх синів закінчили Кобеляцьку школу №3, отримали вищу освіту і стали відомими людьми в Україні.

       Летіли роки. Життя змінювалось. Із покоління в покоління в школу приходили маленькі дітлахи, а виходили повні сили і енергії юнаки та дівчата. Один педагогічний колектив змінював інший. Старші поступались місцем молодим, передавали свій досвід і вміння.

       Наступним директором школи призначено Маньківського Федора Никифоровича, завучем Левіну Олену Григорівну. Це були мудрі, далекоглядні керівники.

       Та час іде. Педагогічний колектив очолює Беззуб Леонід Іванович, завучем стає Науменко Дмитро Семенович. Людяні, милосердні, вони володіли чудовим мистецтвом – спілкування з дітьми. Леонід Іванович – дужий, атлетичної статури, як справжній богатир, а душа – одна доброта і чуйність. Він постійно повторював, що лише доброта врятує світ. Дмитро Семенович – товариський, доброзичливий, з почуттям гумору, він завжди був в оточенні дітей і серед дітей

       Згодом педагогічний колектив очолює Кібець Іван Іванович, завучем стає  Левченко Андрій Лукич.

       Івана Івановича запрошують на партійну роботу. І новим директором школи призначають Німенко Марію Мусіївну, вольову, рішучу і сміливу жінку, учасника Великої Вітчизняної війни. Людину надзвичайної активності, яка боролась з пасивністю, байдужістю людей.

       Завучем призначено Остапець Любов Іванівну – просту, тактовну, виняткової  порядності і скромності людину. Вона була дружиною першого секретаря райкому Черноватого Миколи Федоровича, але ніколи не користувалася його авторитетом, не зловживала його службовим становищем. Вона  добросовісно працювала, виховувала наше підростаюче  покоління.

       З 1973 по 1979 рр. колектив школи очолює Ященко Олексій  Мусійович, завучем стає Величко Євдокія Іванівна. Політичні зміни в середині 70 – х років пробудили творчий пошук і ініціативу учителів школи. Вони вдосконалюють свою майстерність, підвищують фаховий рівень. Завуч школи, Євдокія Іванівна, людина виняткового працелюбства, вимогливості, справедливості, сумлінності. Методична робота в школі була поставлена на надзвичайно високому рівні.

       Під час керівництва Олексія Мусійовича Ященка сформувався прекрасний колектив, склалася дружна, надійна сім'я.  З виходом на пенсію Олексія Мусійовича, очолював колектив школи Гусаренко Валентин Семенович. Його поважали за добросовісність, дотримане слово, безоглядну довіру. Він був духовно багатою людиною, щирою, надзвичайно миролюбивою.

       Потім очолив колектив школи Віталій Миколайович Циганенко, людина високого інтелекту, ерудиції, надзвичайно принциповий.

       Іван Павлович Пасько – останній директор школи, яка вела навчальний  процес в будинку по вул. Комсомольській. Мудрий, далекоглядний. Його серце щедре і любляче, вразливе і водночас не тримаюче образ.

         Школа знаходилась в пристосованих приміщеннях. Окремо навчалися учні початкових і старших класів. Багато зусиль доклали вчителі, учні та їх батьки, щоб відремонтувати школу, щоб створити затишок і всі необхідні умови для навчання дітей. Школа була добудована, переведена на газове опалення. Працювали їдальня, бібліотека.

       Педколектив працював самовіддано і натхненно. Не соромно було похвалитися своїми досягненнями, адже дійсно навчально-виховна робота проводилася на високому рівні. Учні школи займали призові місця на предметних олімпіадах, в туристичних змаганнях, оглядах художньої самодіяльності та ін. Працювали піонерська і комсомольська організації. Велике значення приділялося дозвіллю школярів, змістовному моральному і фізичному загартуванню, патріотичному вихованню.

      Вчителі постійно збагачували свої знання, підвищували професійну кваліфікацію на курсах, методичних об’єднаннях, семінарах, відкритих уроках та виховних заходах.

   У 1990 -1991 н.р. здається в експлуатацію нове триповерхове приміщення по вулиці Стародніпропетровській, яке займає середня школа №1. В її попереднє приміщення по вулиці 1Травня 43/2 переводять неповну середню школу №3.

       Першим директором школи, яка діяла в приміщенні по вул.1 Травня  була  Вовк Антоніна Федорівна, учитель математики вищої категорії, відмінник

освіти України.

       Поряд з Антоніною Федорівною працювали педагоги, справжні майстри своєї справи Левченко Надія Семенівна, Науменко Катерина Григорівна, Величко Євдокія Іванівна, Каліберда Олена Никонорівна, Олянич Євгенія Тимофіївна, Остапець Любов Іванівна, Малюта Раїса Іванівна, Сабадирь Надія Миколаївна, Горб Олена Данилівна, Анохіна Ніна Григорівна, Дейнега Людмила Іванівна, Вовк Володимир Прокопович, Явтушенко Світлана Антонівна, Радченко Віра Іванівна, Тітенко Надія Костянтинівна, Ларіна Людмила Захарівна, Гуткіна Надія Костівна, Ольховий Олег Іванович, Різун Павло Іванович та багато інших.

      Заступником директора з навчально – виховної роботи працює Борзовець Людмила Андріївна, людина творча, неординарна. Учитель української мови і літератури. Після виходу Борзовець Л.А. на пенсію за вислугою років посаду заступника займає Шпорт Валентина Миколаївна, теж учитель української мови і літератури. Валентина Миколаївна – вимоглива і принципова, знаючий і уміючий педагог. Із дня в день педагогічний колектив школи на чолі з цими керівниками дарував свою енергію, розум, талант і безмежну любов аби виховати з учнів гідних громадян України.

       З 2002 року очолює колектив школи Масич Таїсія Олександрівна. Під час її декретної відпустки у 2006-2008 роках працювали директорами Шпорт Валентина Миколаївна і Гриценко Володимир Григорович.

       Школа,  під керівництвом Масич Таїсії Олександрівни, взяла орієнтир на оновлення змісту навчання та виховання, впровадження нових педагогічних технологій. Її покликання - гуртувати навколо себе людей  небайдужих, творчих, фахівців своєї справи, вести за собою, бути душею колективу, його серцем.

       Заступник директора – Гриценко Володимир Григорович. Мудрий, ерудований, тактовний, ввічливий, дбайливий. Він наділений винятковою енергетикою, яка робить людину чистішою, світлішою, благороднішою. Тож з надією дивиться в завтрашній день школи і прагне, щоб кожен учень вибудовував храм своєї душі.

       Якою ж є школа сьогодні?  Вона така ж маленька і затишна.  В ній навчається 123 учні, працює 15 педагогів та 8 чоловік обслуговуючого персоналу. Серед учителів 7 спеціалістів вищої категорії, два учителі мають звання «старший учитель», один «учитель-методист», чотири відмінники освіти України. Є і молоді колеги, які нещодавно влилися в наш колектив.

       Третя школа – це одна велика родина, тут працює здібний, талановитий, творчий колектив, який постійно перебуває в пошуку. Учителі початкових класів Попруга Світлана Григорівна, Волошко Наталія Федорівна, Півень Юлія Володимирівна, Лебідь Оксана Олександрівна та вихователь групи продовженого дня Гармаш Вікторія Василівна працюють з найменшими учнями школи, відкривають їм шлях до країни Знань. Підростаючи, школярі потрапляють до мудрих наставників-педагогів Радченко Надії Іванівни, учителя світової літератури і російської мови, Приходько Любові Іванівни, учителя хімії і біології, Вовк Антоніни Федорівни, учителя математики, Пилипенко Світлани Григорівни, учителя української мови і літератури, Захарченко Вікторії Станіславівни, учителя англійської мови, Алексенка Юрія Борисовича, учителя фізичної культури, Єлізарової Альони Валеріївни, практичного психолога.   Саме людська неповторність визначає обличчя закладу і учням поталанило на неординарних та дивовижних педагогів.

       Роботі школи  сприяють  районна держадміністрація, районна рада, міська та  Підгорянська сільська ради, відділ освіти, районний методичний кабінет.

          Серед кобелячан є люди, яких зараз називають спонсорами.  Це наші благодійники і партнери, які постійно допомагають наповнити дитинство наших школярів новорічними подарунками, створенням належних умов для навчання і відпочинку, літнього оздоровлення дітей. Найбільш активними нашими спонсорами є: Ніна Рибалко, Ян Касьян, Ніна Тихоненко, Надія Карнаух, Анатолій Няйко, Олександр Бистряков,  Віктор Бабенко, Іскандер Будаков, Вікторія Дейнека, Сергій Жук, Світлана Кузенко, Анатолій Єгоренко, Світлана Писаренко,  Ірина Срібна, Володимир Білоусько, Сергій Коломієць,  Людмила Войт,  Юрій Срібний, Анатолій Близнюк, Світлана Хмілевська,  Юлія Ананко, Анна Біляєва, Світлана Наумова, Олександр Чинін, Владислав Заїка, Микола Рева, Тетяна Донченко, Михайло Явтушенко, Ірина Челідзе.

       Школа співпрацює з позашкільними навчальними закладами, адже наші учні є вихованцями будинку дитячої творчості, дитячо-юнацької спортивної школи, станції юних туристів, музичної школи.

       Щороку шкільна скарбниця поповнюється новими перемогами і досягненнями. Стрімкий, динамічний час вносить в наше життя інновації. З’являються нові педагогічні прийоми, уводяться нові Державні стандарти. І наша школа не стоїть осторонь цих змін.

      Серед учнів школи є відмінники, юні художники і музиканти, туристи і пошуковці, співаки і артисти, а ще спортсмени. Маємо свою чемпіонку Європи з армспорту Марину Шуліку.

      Школярі  беруть участь в Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру»,  Всеукраїнських інтерактивному  природничому конкурсі «Колосок», конкурсі з англійської мови «Гринвіч»,  з фізики «Левеня», з інформатики "Бобер", в олімпіадах "Мультитест", "Олімпус".

       Вокальний ансамбль «Казка», учениця 8 кл. Людмила Кузенко, вокальне тріо  стали переможцями районного  огляду-конкурсу  художньої самодіяльності «Веселка -2013».

    Пошуковий загін «Нектар» став призером, а загін «Зелений світ» став лауреатом обласного етапу Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Пізнай свою країну». (2011р., 2012 р.), пошуковий загін «Оберіг» зайняв ІІІ місце в районному зльоті пошукових загонів Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції « Моя Батьківщина - Україна» 

    Щороку працює пришкільний табір відпочинку з денним перебуванням «Сонечко».

       Команда школи систематично бере участь в змаганнях районної спартакіади школярів. В 2012-2013 навчальному році вона посіла 8 місце серед  36 шкіл району.

    Результативною є участь в районних оглядах екологічної агітбригади «Джерело» та дружини юних пожежних «Спалах» ( ІІ місце 2012 р.)

     Педагогічний колектив школи нагороджений грамотами відділу освіти за зайняте І місце у районному етапі обласного огляду – конкурсу на кращу організацію правоосвітньої та правовиховної роботи, за створення сприятливого середовища  для адаптації першокласників до навчання і виховання, забезпечення їх гармонійного розвитку відповідно до нових Державних стандартів.

      Школа стала призером районного етапу Всеукраїнського громадського огляду – конкурсу стану умов і охорони праці в навчальних закладах .

      Національний еколого–натуралістичний центр  учнівської молоді нагородив грамотою агітбригаду «Джерело» за перемогу у Всеукраїнській акції «День юного натураліста» (2011 р.)

     Колектив школи одержав сертифікат Міністерства освіти і науки України як переможець Всеукраїнського конкурсу – захисту сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння здоров'ю» 2012 року.

       Виховна система діє за принципами школи – родини.

       Школа – це одне з небагатьох місць у сучасному суспільстві, де виховують людину, прищеплюють загальнолюдські цінності. Наша мета – сформувати творчу, гармонійно розвинену особистість кожного учня, виховати

гідних громадян України, патріотів своєї держави, свого міста і своєї школи.

          Кожна людина входить в наше життя не випадково. Так само і в життя школи.  Сторічну історію нашої школи теж створювали і створюють люди – вчителі, працівники, учні, їх батьки, представники влади, а також люди, які зараз працюють в інших установах, але педагогічний гарт пройшли саме в третій школі, і які є шанованими людьми у нашому місті.  Це Руслан Сабіров, Валентина Шпорт,  Наталія Масич, Галина Каракуця,  Юлія Андрейко, Оксана Червона, Олена Линник, Тетяна Розсоха, Анжела Тригубенко,  Тетяна Кабузенко, Сергій Масич, Ігор Жорняк,  Наталія Чумак  та багато інших.

       Продовжує традиції третьої школи сучасний енергійний і творчий колектив учителів і працівників навчального закладу в тісному зв’язку з учнівською і батьківською  спільнотами.

       У 2013 році школа відзначила свій 100-літній ювілей та годинник школи продовжує відлічувати час. Змінюються програми і підручники, на зміну рахівниці прийшов комп’ютер, але незмінний голосний дзвоник так само кожного ранку скликає до школи маленьких і великих, завзятих і сором’язливих, талановитих і творчих – для того, щоб розкрити перед ними безмежний і захоплюючий світ знань, щоб вказати правильну стежку у житті, щоб допомогти кожному усвідомити своє призначення на Землі.